27 серпня 1914 р.: «…але та війна, то таки сьмішне ремесло»
Наприкінці серпня львів’яни переймалися браком дрібних грошей, обмін яких було надзвичайно ускладнено, і активно – часом навіть надто активно – слідкували за новинами з фронту, не підозрюючи, що до захоплення міста російськими військами залишався лише тиждень…
«Нова австрийска побіда. Після поголосок відбула ся передвчера на північ від Львова велика битва між війском австрийским і росийским. Москалі понесли великі страти, хоч і по нашій їх не бракне. До Львова мають привести 5.000 росийских бранців» («Руслан», с. 1).
Сортировка бесчисленных писем и посылок для немецких солдат на Восточном фронте.
«В справі відбору пакунків з зелізниці. Дирекция державних зелізниць у Львові оповіщує: На головнім двірци у Львові лежить кількасот невідобраних пакунків наданих в ріжних австрийських, угорських і заграничних стациях, в часі передвоєнної рухавки почасти просто до Львова, почасти надісланих тут з инших стаций з причини, що не можна ствердити приналежности, або задержаних в дорозі з причини неможливости дальшого транспорту. Позаяк приналежности многих пакунків для браку всяких знаків, стаций призначеня, імени властителів і т. п. ствердити годі – упрашає ся інтересовану публику всякі реклямациї в справі бракуючих пакунків внести безпроволочно до реклямацийного бюра тутешної дирекциї разом з докладним описом опакованя і змісту пошукуваного пакунку та поданєм дат надавчого рецепісу, як скількість штук, ваги, дати наданя, стациї надавчої і відборчої. Львівська публика може кождої хвилі в галі виходу оглянути невідобрані пакунки і розпізнавати свої. Заразом подає ся до відомости, що після постанов § 36 (1) реґуляміну руху, управа зелізниці відповідає за пропавші пакунки лиш тоді, коли сторона зголосить ся по його відобранє в протягу 14 днів від прибутя поїзду, до котрого був наданий, та що по безуспішнім упливі того часу дирекция буде змушена задля браку місця до переховуваня тілько пакунків, продати їх в дорозі публичного переторгу на кошт і безпечність властителя» («Діло», с. 7).
Вулиця Богдана Лепкого (був. вул. Браєрівська).
«Брак дрібної монети далі відчувається у Львові. В Австро-угорському банку міняють великі банкноти на банкноти 2-коронові і на ґульдени в 50-коронов. рулонах. Однак в цілому до цього обмінного пункту дістатися непросто. Нагорі (ІІ поверх) лише в одному віконечку обмінюють великі банкноти на двокоронові – однак щоб у ці важкі часи не витрачали грошей марно – можна обміняти тільки 20 корон.
Біля будинку зібрана поліція пускає всередину лише по кілька осіб, яких випускає через запасний вихід на вул. Браєрівській [тепер – вул. Б. Лепкого]. Щасливцям, які потрапили на ІІ поверх, не так просто дістатися віконечка – там панує тиснява, а бар’єрів немає – тож пропхатися може лише той, хто сильніший.
На партері, де банкноти обмінюють на ґульдени – тиснява ще більша. Хто не має достатньо часу і фізичних сил – іде шукати вихід деінде…
Віримо, що п. директор Зґурський прагнув би піти назустріч слушним прагненням громадськості – дотеперішня практика вигідна лише дуже сильним людям, які мають кілька годин вільного часу на те, щоб обміняти 20 корон на 10 менших банкнот, або щоб отримати ґульдени за 50 корон.
Чи не можна обмінювати гроші в Австро-угорському банку в кількох віконечках? Ми можна облаштувати бар’єр для уникнення тисняви і тріумфу сильних рук? Чи не можна, зрештою, влаштувати такі обмінні пункти в кількох львівських фінансових установах?» («Kurjer Lwowski», s. 3).
Реверс 1 австрийского гульдена. В Галиции гульден (флорин) носил неофициальное название рынский (ренский, золотой рынский) (укр. Ринський). Міняли ґульдени за 50 корон. 50 Austro-Hungarian korona (1914) — obverse.
«Недоречні афіші. Управління одного кінотеатру порозклеювало велетенських розмірів афіші з малюнками, які представляють велику битву. Крикливі, строкаті афіші брутально і з перебільшенням ілюструють якусь жахливу баталію на землі і в повітрі, сотні полеглих, поранених, утікачів і т. д. Уся ця сукупність, розрахована на ефект постраху, з будь-якої точки зору зараз є недоречною! Інтелігентний перехожий, побачивши таку “страшну” афішу, зниже плечима, однак ширші кола, які на це дивляться, без потреби нервуються і збуджуються.
Ці афіші належало б абсолютно усунути!» («Gazeta Lwowska», s. 4).
«Екзотичний гість. У нашому місті перебуває п. Людвік Закшевський, директор Оттоманського банку в Бейруті в Сирії, який на першу звістку про мобілізацію в Австрії поспішив до краю.
П. Закшевський народився в Алеппо і там виховувався до 13-го року життя, старші класи гімназії й вищу школу закінчив у краї, після чого повернувся до Сирії на дипломатичну службу, щоб незабаром обійняти відповідальну посаду дир. банку в Бейруті.
Наш земляк зберіг сердечну прив’язаність до краю і цілком добре володіє рідною мовою, маємо також обіцянку описати подорож з Бейруту до краю, яка загалом тривала близько 20 днів» («Gazeta Wieczorna», s. 6).
Штык образца 1895 года к винтовке Маннлихера.
«Затримання небезпечних вламувачів. До помешкання п. Пінкаса Рота на вул. Бартоша Ґловацького, 11 [тепер – вул. Головацького] вчора ввечері вламалися двоє раніше караних злодіїв: 19-річний Юзеф Орловський, 20-річний Северин Баранський. У ту мить, коли злодії були зайняті пакуванням речей у клунки, надійшов власник помешкання. Злодії помітили п. Рота, пригрозили йому ножами, той, однак, покликав мешканців будинку, які роззброїли і затримали обох вламувачів. Поки що їх віддано до поліцейських арештів» («Gazeta Lwowska», s. 4).
Житлові будинки на вулиці Словацького 2-4 у Львові. Збудовані 1912 року за проектом Юзефа Авіна (1883-1942/43). Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського, у стилі геометричного модерну, близькі до тодішньої німецької архітектури. Збудовані для власника Германа Барда
«Крадіжка. До помешкання п. А. Зарицького на вул. Словацького, 2 вчора вночі через вікно зі сторони подвір’я дісталися злодії і, виламавши шухляду каси, вкрали 50 корон» («Gazeta Lwowska», s. 4).
«Львів і війна. Сидимо оба в однім бюрі. Мій товариш, прийшовши рано, переглядає розкинені на столі часописи, потому підходить до мапи, шукає Красника, Куликова чи Свитазова, підчеркає хемічним олівцем деякі місцевости Х-ого повіта, мірить сірничком довжину росийсько-австрийської границі, буркотить щось під носом, числить, потому вертає до стола, заглядає до часописий, мабуть, контролює їх і себе – опісля сідає при бюрку з очивидним наміром урядувати.
– Мене лише дивує – чую за хвилю – нащо вони позваляють Москалям переступати нашу границю?
Кажу, що видно такий вже плян.
– А чи не можна би цілу границю обставити арматами?
– Може.
– Або нехай би понад границю літали постійно аеропляни; могли би кидати бомби, як лише покажеть ся росийське війско.
…Ну а як ні, то можна би Москалів пустити через границю наперед, а потому зайти їх з-заду.
…Але для безпеки Львова – Куликів і Винники повинні бути кріпостями.
…А знаєте, що Туреччина таксамо піде на війну як Японія?
…А що тепер властиво є офензива чи дифензива?
…А що, а що… і т. д.
Бо мого товариша розпирають відомости про війну. Має самі віродостойні жерела: один адвокат з провінциї що втік до Львова… мимо мораториї, господиня у котрої живе і кухарка від майора, що мешкає в тій самій камениці. Впрочім сам мій товариш занимаєть ся живо війною, студиює, слідить, реєструє, числить лісти втрат, автомобілі і вози червоного хреста, оглядає забрані коні росийські, зачіпає бранців; позатим ловить щодругого ляндштурміста та в розмові з ним – доповнює свої відомости.
І оповідає мені що сам видів, як якийсь аероплян зіпсував ся на висоті 1257 метрів і мало не впав, що до команди привезли знов 32 карабінових машин, з того три зіпсовані.
І говорить що чув, як сеї ночи щось дуже дудніло, або що присуджені на смерть зрадники хотіли конче вносити рекурс ітд. ітд.
Мій товариш говорить без втоми, без сенсу і без перерви, як та вода, що шумить на потоках…
Так триває до год. 12-ої. Я вже змучений. Мій товариш виходить до передпокою, говорить те саме возному, потому портиєрови, донці портиєра і сторожеви.
Перед другою вертає до бюра, замикає бюрко, бере капелюх і пращаючись кидає сентенцию: але та війна, то таки сьмішне ремесло…» («Діло», с. 7).
http://city-adm.lviv.ua/lvivhistory/lviv-100-years-ago
На русском фронте. ПЕТЕРБУРГЪ. От штаба верховнаго главнокомандующаго: 10 августа ариергарды австрийцев с артиллерией пытались задержать нас на реке Серет в районе Тарнополя—Черткова, но после ряда 6оев были сбиты. Наше наступление продолжается. Захвачен железнодорожный подвижной состав, 2 пулемета и много амуниции.
— Южнее Грубешкова нами подстрелен австрийский аэроплан. 2 летчика-офицера убиты, один ранен.
— Движение поездов через железнодорожный мост у Каменки прервано нашей конницей.
— На восточно-прусском фронте германская армия отступала от Гумбинена форсированными переходами при чем часть ея собирается у крепости Кенигсберг. Заблаговременно подготовленная укрепленная позиция на реке Ангерап брошена противником без боя. Дороги за рекой Ангерап усеяны патронами, бризантными гранатами и мешками, брошенными германскими войсками для ускорения отступления.
— Города Инстербург и Ангербург заняты нами.
— В районе к северу от Нейденбурга 10 и 11 августа произошли упорные и успешные для нас бои с значительными германскими силами. К скверу от Нейденбурга укрепленную позицию Орлау—Франкентау занимал 20-й германский корпус, усиленный до 3-х дивизий. Наши войска 10 и 11 августа, преодолевая волчьи ямы и проволочныя сетки, атаковали неприятеля. В бою применялись ручныя гранаты, наша пехота работала штыками. Около 11 -ти часов утра 11 августа охваченный с леваго фланга 20-ый германский корпус поспешно отступил к Остероде, оставив несколько орудий, пулеметов, много зарядных ящиков и пленных.
Война на Балканах. СКОПЛЕ (11 августа). Со времени объявления войны в Дибрском округе и на албанской границе происходят вооруженныя сголкновения между албанскими бандами и сербскими патрулями. В ночь на 4 августа албанцы атаковали Жировницу и Штировицу, но были отброшены.
— По имеющимся достоверным сведениям, албанцы получили из Австрии большое количество ружей и пушек для нашествия в Сербию.
— На албанской границе в Пишкопе происходят совещания, а также раздаются ружья албанским католикам.
— Принц Вид старается помириться с албанскими мусульманами. Большия суммы денег розданы албанским главарям и выдающимся албанцам.
— На черногорской границе собираются напасть известные албанские вожди Болетинац и Цур.
ЦЕТИНЬЕ (11 августа). Входящий в состав международнаго оккупационнаго гарнизона Скутари французский отряд из 200 человек при 5 офицерах, предоставленный Францией в распоряжение Черногории, прибыл сюда и встречен наследником престола и населением. Король с семьей приветствовал французов. Французский посланник произнес речь на которую ответил король Николай. Исполнены черногорский и французский гимны.
БЕЛГРАДЪ (11 августа). В прошлую ночь австрийцы бомбардировали южную часть Белграда. Несколько домов повреждено, разрушена синагога; убито и ранено несколько человек.
НИШЪ. (11 авг.). «Ргеssе Вuгеаu» официально сообщает: «Сегодня, к 4 часам дня, наши войска вновь заняли Шабац. Противник отброшен на другой берег Савы. Вся территория Сербии ныне очищена от австрийцев. Отступая, враг превратил все в развалины и совершил ряд зверств и насилий даже над детьми моложе 10-ти лет. Несколько поселений совершенно уничтожены, жители перебиты. Самое пылкое воображение не в состоянии представить всех зверств, подробности о которых будут сообщены. В сравнении с ними материальныя потери ничтожны.
— Третьяго дня австрийцы обстреливали Белград между 2 и 5 часами дня.
АНТВЕРПЕНЪ. 12 августа, в час ночи, шесть германских офицеров на цеппелине пытались бросать бомбы в королевский дворец, 6 снарядов упали вокруг дворца, разрушив и попортив несколько домов в непосредственном соседстве. Убито и искалечено 12 человек, из коих несколько женщин. По цеппелину произведены орудийные выстрелы с фортов. По слухам, дирижабль упал за городом.
— Цеппелин, бросавший бомбы, захвачен. Экипаж из 15-ти лиц взят в плен.
Война на Дальнем Востоке. КОПЕНГАГЕНЪ. (12 августа). Агентство Вольфа сообщает из Берлина, что австрийский император приказал находящемуся в Циндао австрийскому крейсеру «Каisеrin Elisabet» принять участие в обороне крепости.
ЧИФУ. (12 августа). Сообщение с Циндао прервано. В порту находятся два германских бронированных крейсера „Шарнгорстъ»- и „Гнейзенау».
В Англии. ЛОНДОНЪ. (12 августа). Палата лордов. Лорд Китченер, выступая в первый раз в качестве военнаго министра, указывает что никто не может предсказать, как долго продолжится война. Английский экспедиционный отряд выступил на поле сражения на северо-западной границе Франции, продвинулся в окрестности Монса, находился 36 часов в соприкосновении с превосходившими его силами неприятелем и выказал величайшую храбрость. Бельгия знает, как британцы ей сочувствуют, как они негодуют против ударов, на нее обрушившихся. Великобритания твердо решила добиться того, чтобы жертвы Бельгии не были бесплодны. В Великобритании акт обязательной воинской повинности, но есть обширные источники сил, как в метрополии, так и в ея владениях. Индия, Канада, Австралия и Новая Зеландия присылают сильные отряды. 70 баталионов территориальных войск записались волонтерами. Для службы за границами страны имеется в первой линии 100,000 новобранцев, и уже обеспечены многочисленные резервы. «Максимальныя силы врагов Великобритании будут постоянно уменьшаться, между тем как британския подкрепления — усиливаться, пока военная мощь Великобритании по численности и качеству окажется достойной Британской империи. Британская армия в течение ближайших 6-ти месяцев может быть усилена до 30 дивизий, но если война затянется и если жертвы окажутся большими, чем те, которыя когда-либо требовались от нации, я надеюсь,—закончил Китчепер, — что парламент и народ не откажутся нести эти жертвы».
ЛОНДОНЪ (11 августа). Военный министр решил объявить прощение дезертирам, желающим вступить в ряды на время войны, и отменить испытания для офицеров резерва, желающих вступить в армию.
КОПЕНГАГЕНЪ (12 августа). В Вене ощущается большой недостаток съестных припасов и продуктов первой необходимости. По распоряжению правительства зерно раздается бесплатно населению. Парки Вены превращены в огороды. Положение крайне серьезно.
Отклики воззвания верховнаго главнокомандующаго. Как сообщает «Речь», в варшавских газетах напечатано следующее заявление, подписанное партиями народовой, демократической, польской прогрессивной, партией реальной политики и партией польскаго прогрессивнаго объединения:
«Представители нижеподписанных политических партий, собравшиеся 3— 16 августа 1914 года в Варшаве, приветствуют воззвание Его Императорскаго высочества, главнокомандующаго русских войск, к полякам, как исторический акт первостепенной важности, и глубоко верит, что по окончании войны действительно исполнятся выраженныя в воззвании обещания, осуществятся заветныя мечты наших отцов и дедов. Тело Польши, растерзанное полтора века тому назад, исцелятся, сотрутся границы, разделяющия польский народ. Кровь ея сынов, проливаемая в борьбе против германцев, одновременно послужит жертвой на алтарь воскресения отчизны».
— Как сообщает «Речь», на днях в польском доме в Москве состоялось под преседательством Ледницкаго собрание членов польской колонии. Ледницкий сказал горячую речь о новом будущем польскаго народа, указывал на необходимость обращения к литвинам, украинцам и евреям, призывающаго их к совместной созидательной работе.
— Из Парижа в столичные газеты сообщают, что английская и французская дипломатия ведут переговоры с Римом и Букарестом о создании „европейской лиги освобождения сербов, поляков, румын и итальянцев» от австрийскаго ига.
Петербургъ, 12 августа. — ПЕТЕРБУРГСКАЯ ГОРОДСКАЯ ДУМА РЕШИЛА ХОДАТАЙСТВОВАТЬ О ЗАКРЫТИИ ВИННЫХ ЛАВОК НА ВРЕМЯ ВОИНЫ ВО ВСЕЙ РОССИИ.
Петербургъ. 13 августа.— АНГЛИЧАНЕ И ФРАНЦУЗЫ ПЕРЕРЕЗАЛИ ГЕРМАНСКИЙ АТЛАНТИЧЕСКИЙ КАБЕЛЬ, ИЗОЛИРОВАВ ГЕРМАНИЮ ОТ ВНЕШНЯГО МИРА, ТАК КАК АНГЛИЙСКИЕ КАБЕЛИ ГЕРМАНСКИХ ТЕЛЕГРАММ НЕ ПЕРЕДАЮТ.
— ПЕРУ ВОСПРЕТИЛО ВЫВОЗ ЗОЛОТА И СЕРЕБРА.
— В КОНСТАНТИНОПОЛЬ ПРИБЫЛИ 11 ГЕРМАНСКИХ ОФИЦЕРОВ. ГЕРМАНСКИМ И АВСТРИЙСКИМ ОФИЦЕРАМ И УНТЕР-ОФИЦЕРАМ РАЗРЕШЕНО ПОСТУПАТЬ В ТУРЕЦКУЮ АРМИЮ.
Австрия задерживает, у себя военные заказы Румынии.
В Австро-Венгрии запрещено посещение раненых в госпиталях даже родственникам, под предлогом обеспечения полного спокойствия находящихся на излечении.
— Австрия выставила на границу Италии 70 000 солдат.
— Австрия объявила войну Японии.
В восточной Галиции австрийские арьергарды оттеснены за реку Золотая Липа.
Наступление продолжается.
Дневник Николая II 14-го августа. Четверг.
Простоял очень приятный день. Утро было занятое. Завтракали: Георгий и Дмитрий Шереметев (деж.). Покатался с дочерьми на велосипедах, прыгал с ними и Алексеем на сетке и катался на прудах. До обеда много читал, а вечером приводил в порядок массу полученных за год писем.
http://nik191-1.ucoz.ru/publ/novosti_dnja/ehtot_den_100_let_nazad/4-1-2 
http://www.starosti.ru/
Начиная — Львов 100 лет тому назад c 16 Октября 1913 года. http://bruchwiese.livejournal.com/242854.html
1 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/355924.html
2 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/356133.html
3 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/356678.html
4 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/356901.html
5 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/357342.html
6 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/357637.html
7 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/358047.html
8 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/358399.html
9 августа 1914 г. Львов 100 лет тому. http://bruchwiese.livejournal.com/358517.html
10 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/358762.html
11 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/359125.html
12 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/359372.html
13 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/359651.html
14 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/359912.html
15 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/360177.html
16 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/360371.html
17 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/360678.html
18 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/360736.html
19 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/361036.html
20 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/361422.html
21 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/361649.html
22 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/362082.html
23 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/362337.html
24 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/362699.html
25 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/362855.html
26 августа 1914 г. Львов 100 лет тому.http://bruchwiese.livejournal.com/363727.html
Новини Ужгорода
from Новини Ужгорода http://novunu.uz.ua/27-%d0%b0%d0%b2%d0%b3%d1%83%d1%81%d1%82%d0%b0-1914-%d0%b3-%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d0%be%d0%b2-100-%d0%bb%d0%b5%d1%82-%d1%82%d0%be%d0%bc%d1%83/
http://novunu.uz.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий