Центр соціальної опіки та піклування дітей у Вапнярці, що в Томашпількому районі, був заснований ще у 2004 році. Колишня мешканка Вапнярки, яка свого часу виїхала до США, зробила подарунок землякам для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування — подарувала власну хату. У 2011 році заснована американцями благодійна міжнародна фундація "Світло миру" отримала ще й недобудований Вапнярський дитсадок на 250 місць. Він став рідною домівкою для 17 вихованців — семеро навчаються й приїздять у Вапнярку лише на вихідні та канікули, а десять діточок мешкають там постійно.
ЖИТИ ДОРОГО
От тільки слово "мешкають" до закладу можна застосувати лише умовно. З ряду причин використовувати надсучасно обладнаний та відремонтований центр для проживання можна лише в теплу пору року, а взимку діткам доводиться тулитися у старому приміщенні.
- Все упирається у гроші за комунальні послуги, — пояснює директор центру та віце-президент фундації "Світло миру" Любов Главацька. — Благодійні організації дали нам кошти на облаштування та ремонт. У новому центрі кожна з кімнат має свою назву: українська, американська, голландська — на честь кожної групи, які приїздили з тієї чи іншої країни і власним коштом робили ремонт у кімнатах. Нам і надалі постійно надсилають допомогу — одяг, продукти, побутові речі та інше. Благодійники оплачують навіть інтернет. Але платити за комунальні послуги не готові. Ви ж тільки подумайте — до подорожчання ми мали платити за газ, світло, воду та ін. до 25 тис. грн. щомісяця.
Скільки доведеться платити тепер — після підвищення тарифів — жінка не хоче навіть рахувати.
- Ми не знайдемо таких коштів, — каже вона. — Наші закордонні благодійники готові опікуватися дітьми, але платити за "комуналку", та ще й такі гроші — ні.
ДОЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
Проблема "непідйомної" комуналки для Центру завжди була гострою, але останнім часом набула ще більшої актуальності — адже тут могли б проживати багатодітні родини переселенців із Криму, Сходу України.
Надія Мова народилася у Вапнярці, але останні сорок років мешкала у Алчевську, що на Луганщині. Разом із чоловіком виховали своїх дітей, а як ті стали на ноги — взяли семеро прийомних. Коли військовий конфлікт впритул наблизився їх до домівки, вирішила — час повертатися до Вапнярки, рятувати дітей від сепаратистських куль і снарядів.
Із переїздом допомогли волонтери. Поки тепло було, родина мешкала у Центрі, а з настанням холодів вісьмом переселенцям довелось переїхати до бабусиної хати.
- Тісно, важко, але є де жити, а у Центрі ми "комуналку" б не потягнули, — говорить багатодітна мати Надія Мова. — Нам кажуть, що вартість послуг така велика, бо Центру нараховують тарифи як на юридичну особу.
Справді, за українським законодавством нинішній власник недобудованого дитячого садочка, в якому нині розташований Центр соціальної опіки та піклування дітей, не може самостійно перевести його у розряд приватного домоволодіння лише тому, що там нині мешкають переселенці. Тож і нові мешканці змушені платити втридорога — як "юридичні особи".
- Ми дуже уважно вивчали це питання, — каже Любов Главацька. — Але усе, що можна зробити в цій ситуації — підготувати документи для передачі приміщення у власність місцевої сільради.
Фундація ніякого зиску від цього не отримає, але сподівається, що хоча б скине цей двоповерховий тягар зі своєї шиї.
- Нам дуже шкода, адже стільки грошей фундація вклала у ремонт, у облаштування, там все новеньке, а утримувати ми його не в змозі, — жаліється Любов Главацька.
Є ВИХІД
Начальник служби у справах дітей Томашпільської райдержадміністрації Любов Мокрак говорить, що юрист райдержадміністрації вже вивчав це питання.
- Була надана юридична консультація щодо процедури передачі приміщень Центру у житловий фонд Вапнярської сільради. Тепер справа за сесію сільради, вони мають вирішити — приймати, чи ні, — каже Любов Мокрак.
Якщо рішення буде позитивним, це зніме всі питання щодо "завищених" тарифів — багатодітні переселенці зможуть оселитися у Центрі та платити за комунальні послуги не більше, ніж інші мешканці села.
Про те саме говорить і перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Андрій Гижко.
- Зовсім нещодавно ми вирішили схожу проблему в Новій Греблі, де поселилися кримські татари, — каже він. — Будівлю гуртожитку, яка колись належала Міносвіти, передавали сільській раді — і все, проблема вирішена, ніхто не скаржиться на тарифи. Так само, мабуть, треба діяти й у Вапнярці.
Але й це не єдиний вихід.
- Не забувайте, що з травня в Україні діють нові правила надання субсидій, — каже Андрій Гижко. — Тобто якщо ті самі переселенці за всіма правилами укладуть договір оренди житла — їм теж не потрібно буде платити втридорога за світло, газ і воду. Плече підставить держава.
Теги: Андрій Гижко, Вапнярка, Винницкая область, житло, коммунальные услуги, Любов Главацька, Любов Мокрак, переселенці, Субсидия
По материалам http://www.myvin.com.ua/
from Новини Вінниці http://novosti.vn.ua/%d1%83-%d0%b2%d0%b0%d0%bf%d0%bd%d1%8f%d1%80%d1%86%d1%96-%d1%94-%d0%b6%d0%b8%d1%82%d0%bb%d0%be-%d0%b4%d0%bb%d1%8f-%d0%b1%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%82%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%bf%d0%b5/
http://novosti.vn.ua
Комментариев нет:
Отправить комментарий